Актуальність. В усьому світі питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту залишається достатньо великою

В усьому світі питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту залишається достатньо великою. Проведені у різних країнах – США, Японії, Великій Британії, Німеччині, Норвегії – дослідження показали, що у всіх перерахованих вище країнах розповсюдженість гастроентерологічних хвороб приблизно однакова і складає 30–55% від усього дорослого населення. Майже кожен 2–3 дорослий звертається до лікаря з приводу гастроентерологічних скарг. В Україні ці показники приблизно такі ж самі, проте виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки зустрічається набагато частіше, ніж у багатьох іншіх країнах. Для своєчасного виявлення патології ШКТ лікар вже при первинному обстеженні хворого повинен провести весь необхідний спектр фізикальних досліджень, серед яких чільне місце посідає глибока ковзна пальпація кишківника та шлунка, вперше детально описана та запропонована класиком вітчизняної медицини В.П.Образцовим ще в 1887 р. Вона і дотепер залишається одним з найінформативніших засобів дослідження кишківника, особливо тих його відділів, які мало доступні ендоскопічним методам. Ця методика поєднує результати відчуття, яке лікар отримує від статичної (внаслідок дотику до шкірних покривів хворого та стінки органу) та динамічної (проникнення пальців лікаря вглиб, натисненне на підлеглий орган та ковзання) пальпації. Отже, оволодіння методикою глибокої ковзної методичної пальпації є невід’ємною сходинкою на шляху опанування нелегкої професії лікаря.

Конкретні цілі:

- Пояснювати походження патологічних симптомів і ознак ураження органів травлення

- Схематично зображувати топографію проекції відрізків кишківника на пердню черевну стінку

- Пояснювати основні моменти глибокої ковзної пальпації кишківника та шлунка

- Схематично позначати послідовність проведення глибокої ковзної пальпації живота

- Демонструвати методику проведення глибокої пальпації живота

– Аналізувати дані, отримані при глибокій пальпації різних відділів кишківника

– Різними методами (пальпаторним, перкуторним, стетоакустичним, за шумомо плескоту) визначати нижню межу шлунка

– Інтерпретувати результати проведення поверхневої та глибокої пальпації живота

– Пояснювати патогенез розвитку симптомів, виявлених на підставі пальпації живота

– Класифікувати симптоми, визначені за допомогою пальпації живота за ступенем їх важливості, небезпеки розвитку ускладнень.

Основні поняття теми:

Термін Визначення
Глибока ковзна методична пальпація – метод фізикального обстеження хворого, заснований на послідовному промацуванні рукою різних відділів шлунково-кишкового тракту в місцях їх анатомічної проекції
Копростаз – застій калу у товстому кишківнику
Спланхноптоз – опущення всіх внутрішніх органів
Гастроптоз – опущення шлунка
Ентероптоз – опущення органів черевної порожнини
Колоптоз – опущення кишківника
Метеоризм – здуття живота
Мелена – «чорний стул», дьогтьоподібні чорні випорожнення при шлунковій кровотечі або кровотечі з верхніх відділів кишківника
Аерофагія – заковтування повітря
Доліхосигма – подовження сигмоподібної кишки та її очеревини при нормальній ширині просвіту та товщині стінок
Аускультофрікція – метод визначення нижньої межі шлунка, заснований на вислуховуванні фонендоскопом звуків від штрихоподібних рухів пальця дослідника по передній черевній стінці хворого
Шум плескоту Образцова – або метод «перкуторної пальпації», запропоно­ваний В.П.Образцовим для визначення нижньої межі шлунка, заснований на виникненні плескоту при одночасному знаходженні у шлунку рідини та газу (газовий міхур)
Шум «писку» – своєрідний звуковий феномен, який виникає при пальпації спазмованого або стенозованого ворота­ря шлунка (на думку Образцова, нагадує звук Мишиного писку)
Гастрит – запалення стінки шлунка
Дуоденіт – запалення 12-палої кишки
Єюніт – запалення тонкого кишківника
Тифліт – запалення сліпої кишки
Сигмоїдіт – запалення сигмоподібно кишки
Коліт – запалення товстого кишківника (частіще застосо­вується для позначення запалення висхідного, нисхідного відділів та поперечно–ободової частини)



Рекомендована література:

Основна:

1. Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник / Ю.І.Децик, О.Г.Яворський, Є.М.Нейко та ін.; за ред. проф. О.Г.Яворського. – 3-є вид., виправл. І допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – с.83-96.

2. Методика обстеження терапевтичного хворого: навч.посіб./С.М.Андрейчин, Н.А.Бількевич, Т.Ю.Чернець – Тернопіль: ТДМУ, 2015. – с.68-95.

3. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного, Москва 1972. с.112-134.

Додаткова:

1. Никула Т.Д. і співавтори. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Київ 1996. с.55-67.



2. Пелещук А.П.. Передерій В.Г., Рейдерман М.І. Фізичні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. Київ 1993, с. 5-9.

Питання для теоретичного опрацювання:

1. Яка роль проф. В.П.Образцова й акад. М.Д.Стражеска в розробці методу глибокої пальпації органів черевної порожнини?

2. Чому цей метод називається «глибокою пальпацією»?

3. Чому цей метод називається «ковзною пальпацією»?

4. Чому цей метод називається «методичною пальпацією»?

5. Які існують правила проведення глибокої пальпації?

6. Які мета і задачі глибокої пальпації?

7. Назвіть основні положення, на яких заснована глибока пальпація.

8. Як пропальпувати сигмовидну кишку і які її основні ознаки в нормі?

9. Як пропальпувати сліпу кишку і які основні ознаки, що її характеризують?

10. Як пропальпувати висхідну і низхідну частину поперечної ободової кишки?

11. Як пропальпувати горизонтальну частину поперечної ободової кишки?

12. Які існують способи визначення нижньої межі шлунка?

13. Як пропальпувати велику кривизну шлунка?

14. Як пропальпувати воротар шлунка?

Завдання для самостійного опрацювання теми


8232414608528059.html
8232462526099045.html
    PR.RU™