Пример программы суммирования векторов

Program summa;
Var
a, b, c: array [1..100] of integer;
I, n: byte;
Begin
Write (‘введите размерность массивов:’);
Readln(n);
For i:=1 to n do
Readln (a[i]); { ввод массива a}
For i:=1 to n do
Readln (b[i]); { ввод массива b}
For i:=1 to n do
C[i]:=a[i]+b[i]; { вычисление суммы массивов }
For i:=1 to n do
write (c[i],’ ‘); { вывод массива с }
end.

РІШЕННЯ ЗАДАЧ - ПРИКЛАДІВ

В якості прикладу розглянемо вирішення двох завдань з одномірним і двомірним масивами.

Приклад 1. Створити одновимірний речовинний масив з 25 елементів. Визначити максимальний та мінімальний елементи масиву і поміняти їх місцями. Отриманий результат вивести на екран.

Текст програми на мові Turbo Pascal:

PROGRAM MAS;

VAR

M: ARRAY [1 .. 25] OF REAL; {Речовий масив}

MAX, MIN, MN: REAL;

I, K, N: INTEGER; {Допоміжні змінні}

BEGIN

{Введення речового масиву з 25 елементів}

FOR I: = 1 TO 25 DO READ (M [I]);

{Змінним MAX і MIN присвоюємо значення першого елемента масиву}

MAX: = M [1]; K: = 1;

MIN: = M [1]; N: = 1;

{Визначаємо максимальний та мінімальний елементи масиву і їх індекси}

FOR I: = 2 TO 25 DO

BEGIN

IF M [I]> MAX THEN

BEGIN

MAX: = M [I];

K: = I;

END;

IF M [I]

BEGIN

MIN: = M [I];

N: = I;

END;

END;

{Міняємо місцями максимальний та мінімальний елементи}

MN: = M [K];

M [K]: = M [N];

M [N]: = MN;

{Висновок отриманого масиву на екран}

FOR I: = 1 TO 25 DO WRITELN (M [I]);

END.

Принципи структурного програмування. Поняття “підпрограми”. Визначення процедур та функцій користувачем. Порівняльна характеристика процедури та функції : опис, використання. Локальні, глобальні змінні. Фактичні та формальні параметри. Параметри–значення, параметри–змінні.

Підпрограмою називається іменована, логічно закінчена група операторів мови, яку можна викликати для виконання будь-яку кількість разів із різних місць програми.
У мові Паскаль для організації підпрограм використовуються процедури і функції.
Процедура - це незалежна поіменована частина програми, призначена для виконання визначених дій. Вона складається з тіла і заголовка. За структурою її можна розглядати як програму в мініатюрі. Після однократного опису процедуру дозволяється викликати за іменем з наступних частин програми. Використання імені процедури в програмі називається викликом процедури. Ім'я процедури не може знаходитися у виразі у якості операнду.
Функція відрізняється від процедури тим, що, по-перше, передає в точку виклику скалярне значення (результат своєї роботи), а по-друге, ім'я функції може входити у вирази, як операнд. Функція, якщо вона зустрічається у виразі, називається покажчиком функції або звертанням до функції.
Усі процедури і функції мови Паскаль підрозділяються на дві групи:
вбудовані;
визначені користувачем.
Вбудовані (стандартні) процедури і функції є частиною мови і можуть викликатися за іменем без попереднього опису в розділі описового блока. З багатьма з них ви вже знайомилися в попередніх розділах.
Процедури і функції користувача організовуються самим програмістом відповідно до синтаксису мови і являють собою локальні блоки. Попередній опис процедур і функцій користувача є обов'язковим.
Функція, визначена користувачем, складається з заголовка і тіла функції. Заголовок містить зарезервоване слово Function, ідентифікатор (ім'я) функції та, укладений у круглі дужки, необов'язковий список формальних параметрів і тип значення, що повертається функцією.
Формат опису:
Function [(формальні параметри)]:;
Ім'я функції - унікальний у межах блока ідентифікатор. Результат, що повертається, може мати будь-який простий тип і тип string.
Тіло функції являє собою локальний блок, за структурою аналогічний програмі:
Function [(формальні параметри)]:;
[;]
begin

end;
У розділі операторів повинен перебувати хоча б один оператор, що присвоює ідентифікатору функції значення. Якщо таких операторів декілька, то результатом виконання функції буде значення останнього оператора присвоювання.
Звертання до функції здійснюється за іменем з необов'язковою вказівкою списку аргументів. Кожен аргумент повинен відповідати формальним параметрам, зазначеним у заголовку, і мати той же тип.
Формат звертання:
Y:= [(фактичні параметри)];
Функції можуть повертати значення цілих, дійсних, булівских, літерних і рядкових типів.
Опис процедури включає заголовок (ім'я) і тіло процедури. Заголовок складається з зарезервованого слова Procedure, ідентифікатора (імені) процедури і необов'язкового списку формальних параметрів із вказівкою їх типу, який укладається в круглі дужки .
Формат опису:
Procedure [(формальні параметри)];
Приклад:
Procedure Korrekt;
Procedure Sort (A:byte);
Ім'я процедури - ідентифікатор, унікальний у межах програми. Тіло процедури являє собою локальний блок, за структурою аналогічний програмі:
Procedure [(формальні параметри)];
[;]
begin

end;
Зверніть увагу, що як формальні параметри, так і розділ описів у процедурі може бути відсутній.
Щоб звернутися до процедури, треба використати оператор виклику процедури. Він складається з ідентифікатора (імені) процедури і списку фактичних параметрів, що відділені один від одного комами і знаходяться у круглих дужках. Якщо процедурі не передається ніяких параметрів, то фактичні параметри не вказуються.
Формат виклику процедури:
[(фактичні параметри)];
Параметри забезпечують механізм заміни, який дозволяє виконувати процедуру з різними початковими даними. Між фактичними параметрами в операторі виклику процедури і формальними параметрами у заголовку опису процедури встановлюється взаємо-однозначна відповідність у результаті їхнього перебору зліва направо. Фактичні параметри за кількістю і типами повинні дорівнювати кількості і типам формальних параметрів.
Параметри, за допомогою яких здійснюється обмін значеннями змінних між підпрограмами та програмою, що їх викликає, можуть мати будь-який тип, в тому числі структурований. Існують два типи параметрів:
параметр-значення;
параметр-змінна.
Група параметрів, перед якими відсутнє зарезервоване слово Var, називається параметрами-значеннями.
Наприклад, в описі Procedure Korrect(S,K:real) S і K - параметри-значення. Формальний параметр-значення обробляється, як локальна стосовно процедури або функції, змінна. Зміни формальних параметрів-значень не впливають на відповідні значення фактичних параметрів.
Група параметрів, перед якими знаходиться ключове слово Var, називається параметрами-змінними.Наприклад, в описі Procedure Obr(Var A,B:integer); А та В - параметри-змінні. Параметр-змінна використовується в тому випадку, якщо значення повинно бути передане з процедури в блок, що її викликає. При активізації процедури або функції формальний параметр-змінна заміщується фактичною змінною, а тому будь-які зміни в значенні формального параметра-змінної відбиваються на фактичному параметрі.
І в тому, і в іншому випадку тип фактичного параметра повинен збігатися з типом формального. Якщо формальний параметр має рядковий тип, йому надається атрибут довжини, рівний 255, а тому і фактичний параметр в цьому випадку повинен також мати рядковий тип з атрибутом довжини, що дорівнює 255. У якості параметра-змінної може використовуватися будь-який тип, в тому числі файловий.
Область дії ідентифікаторів.
Для правильного визначення області дії ідентифікаторів при використанні в програмі процедур і функцій необхідно притримуватися наступних правил:





1. Кожний ідентифікатор повинен бути описаний перед тим, як він буде використаний.
2. Ідентифікатор діє у межах блоку, в якому він описаний.
3. Всі ідентифікатори в одному блоці повинні бути унікальними, тобто не повторюватися.
4. Однакові ідентифікатори можуть бути по-різному визначені у кожному окремому блоці, але це вважається поганим стилем програмування і тому не рекомендується в різних блоках програми використовувати змінні з однаковими іменами..
5. Якщо ідентифікатор підпрограми користувача збігається з ім'ям стандартної процедури або функції, то вони стають недоступними в межах області дії підпрограми, оголошеної користувачем, тобто стандартна функція ігнорується, а виконується програма користувача.

Кожна процедура або функція, тобто допоміжний алгоритм, це - "держава в державі, мініпрограма в програмі. Структура процедур та функцій така сама, як і всієї програми. Проте все, що описано в процедурах та функціях, доступно лише цим процедурам та функціям і не поширюється на всю програму. Логічно ці можливості назвати локальними. А всі можливості, що передбачені в основній програмі, доступні як основній програмі, так і всім процедурам та функціям, що в ній описані. Вони називаються глобальними.

Усе це поширюється, в першу чергу, на змінні. Цікавий сам процес виконання процедур та функцій. Усім змінним, що описані в них, місце в пам'яті відводиться тільки на час виконання цих процедур або функцій. Після того, як процедура або функція відпрацює, пам'ять від них звільняється. Це наводить на думку, що в різних процедурах та функціях програми, та й у самій цій програмі можуть використовуватися однакові ідентифікатори, і змінні, що їм відповідають, не будуть заважати одні одним.
Схематично принцип дії глобальних та локальних змінних можна простежити на такому прикладі:

A, B, C - глобальні змінні; X,Y - локальні змінні для підпрограми 1 та глобальні змінні для підпрограми 2; M, N - локальні змінні для підпрограми 2; K, L - локальні змінні для підпрограми 3.

14. Програмування на Turbo Pascal - це в першу чергу написання деяких процедур або функцій, тобто готових до використання в середовищі Turbo Pascal програм. Якщо ви хочете включити текст процедури або функції прямо в текст програми (а не викликати його з бібліотеки), то його необхідно помістити в тексті програми безпосередньо перед основним блоком програми (перед описом констант, типів та змінних).Загальна структура процедур та функцій має такий вигляд:

Program назва програми;
Label підрозділ опису локальних міток;
Constпідрозділ опису глобальних констант;
Type підрозділ опису глобальних типів;
Var підрозділ опису глобальних змінних;

Procedure назва процедури (список параметрів);
Label підрозділ опису локальних міток;
Constпідрозділ опису локальних міток
Type підрозділ опису локальних типів;
Varпідрозділ опису локальних змінних;
Begin
Основний блок процедури або функції;
End;


8231151251434354.html
8231198936793789.html
    PR.RU™